Українська література (7 клас)
Тема: Олена
Теліга. Основні факти життя. Поезія «Сучасникам».
Ціленаправлення:
Учні повинні знати:
* основні
факти життя поетеси;
* ідейно-тематичний
зміст поезії «Сучасникам».
Учні мають вміти:
* здійснювати
пошукову роботу;
* виразно
читати поезії;
* працювати
над словом;
* висловлювати
власне ставлення до почутого;
* робити
висновки.
Виховна
мета:
Сприяти
вихованню почуття національної гордості, патріотизму, формуванню естетичних
смаків.
Тип уроку:
урок-дослідження.
Обладнання:
портрет Олени Теліги, тексти поезій, вислови про поетесу,малюнки учнів, фото,
запис пісні про Україну, запис поезії
«Сучасникам».
Вислови:
«Олена
Теліга – поетка вогненних меж» (Д. Донцов»);
«Олена
Теліга – духовна велич й ідеальна самопожертва» (М. Жулинський).
Випереджальні
завдання:
* ознайомитися
з основними фактами життя Олени Теліги;
* підготувати
коротку інформацію про історичний час, коли жила поетеса;
* дослідити
кольори її поезій,
* підготувати
виразне читання однієї поезії.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Вітання: Доброго ранку! Мовим за звичаєм,
Доброго ранку всім вам ми зичимо.
Щастя, здоров*я вам кожної днини,
Миру й добробуту кожній родині!
ІІ. Мотивація навчальної
діяльності. Тема, мета уроку.
(Звучить
тихо пісня про Україну)
Вчитель: ми – українці, живемо у великих і маленьких
містах і селах. Кожен із нас є представником волелюбного, працьовитого,
сміливого народу. Кожен із нас, дорослих, своїми справами, ви – учні, своїм
навчанням, творить нашу країну, а отже, і її історію. Сьогодні жителі багатьох
країн світу, почувши імена Шевченка-поета і Шевченка-футболіста, патріотки
Надії Савченко і співачки Руслани, вчених Патона і Амосова, боксерів Кличків і
багатьох інших, хто прославив нашу країну, знають, що це – Україна, яка виборює
сьогодні собі волю. Вони люблять свою Батьківщину, бо вони патріоти.
На уроках української літератури ми щораз
дізнаємося про нові імена поетів-патріотів, які
йшли за неї на смерть, керуючись принципом: «Якщо не я, то хто?» І саме
такою патріоткою була поетеса Олена Теліга, з творчістю і життям якої ми
сьогодні і познайомимося.
Епіграф уроку: «Я – вогонь, Я – вітер,
А
вони спинятися не звикли» /О. Теліга/
Тема,
мета та завдання уроку.
ІІІ. Основна частина.
Вчитель: вам,
діти, було дане випереджувальне завдання.
Слово учневі-історику.
Виступ з
повідомленням про добу, в яку жила Олена Теліга.
Слово учневі-біографу.
Виступ
учня-біографа з розповіддю про основні факти життя поетеси.
Слово учневі-художнику.
Виступ
учня-художника з демонстрацією своїх малюнків до поезій Олени Теліги.
Вчитель:
вивчаючи творчість поетів, ми проводимо поетичну хвилинку «Слухаємо поезію».
Учні
читають поезії поетки, які їм
сподобалися.
Слово учневі-літературознавцю.
Виступ
учня з коротким аналізом поезій.
Вчитель
підводить підсумок прослуханих повідомлень. Продовження теми уроку, знайомство
з поезією Олени Теліги «Сучасникам».
Звучить запис художнього
читання поезії.
Читання учнями вірша
«ланцюжком», один із учнів читає всю поезію.
Аналіз твору:
1.Поясніть, будь ласка, як ви
розумієте назву твору.
(Це моральний заповіт сучасникам та
майбутнім поколінням, щоб вони жили активним , повноцінним життям, аналогія з
поезією «Заповіт» Т.Шевченка)
2.Визначте тему.
(Місце людини в житті, її роль у суспільному
житті.)
3.Яка ідея поезії?
(Заклик
виробляти в собі риси суворої самодисципліни, обов’язку та звучить протест проти буденності та
сірості в житті).
3.Яким настроєм, на вашу думку,
пройнятий вірш?
4.Охарактеризуйте ліричну героїню
твору.
5.Що означають образи вітру,
вогню, води?
(Це
символи буремності, неспокою, оновлення).
6.Зачитайте рядки, в яких
говориться про мету ліричної героїні.
7.Як ми сприймаємо настанови цієї поезії?
ІІІІ.Застосування одержаних
знань.
Прийом: «Інтерв’ю з поетесою»
Вчитель: Якщо б
до нас на урок завітала Олена Теліга, то
про що б ви хотіли спитати її?
(Питання,які
б учні могли задати поетесі:
1.Що спонукало вас вивчити українську мову,
культуру?
2.Чи співвідносите ви себе з ліричною
героїнею ваших поезій?
3.Чому ви не скористалися порадою друзів
покинути окупований Київ?
4.Кого ви б назвали патріотом? )
Скласти інформативне гроно
«Портрет українця-патріота».
--Я
українець, тому що…..
(*народився
в Україні, *живу тут, *люблю свою країну, *спілкуюся українською, *читаю
Шевченка, уболіваю за «Динамо», *люблю сало, *знаю історію, *шаную
традиції,*готовий її захищати, *у мене є мета, *готовий працювати, щоб вона
розвивалася….)
Підсумок уроку.
Вчитель: Протягом уроку ми знайомилися з основними фактами
життя і творчістю Олени Теліги. Я пропоную вам пройтися «Галереєю думок», щоб
почути ваші думки і враження про поетку.
Рефлексія:
«Галерея думок»
Домашнє завдання.
Перечитати матеріал підручника, вивчити вірш «Сучасникам» напам’ять.
Заключне слово вчителя: ЇЇ
життя – це як спалах блискавки: таке ж яскраве і незабутнє, а поезія – це
зразок цілісності, самопожертви заради національної ідеї. Ми захоплюємося \\ мужністю,
відповідальністю, любов’ю до рідної України.
Білявий день втомився і
притих.
Із глибини блакитного
спокою
Прямує сонце тихою ходою
До роздоріжжя вечорів
смутних.
Ви не сумуйте!
Стрінемося знову.
Хай квітень гріє день
при дні,
Вчимося разом – отже. не
одні,--
Зустрінемось,
поклонимося СЛОВУ.
Українська мова (7клас)
Тема: НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ
Мета: поглибити знання школярів про способи творення
дієприкметників, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичок
правопису дієприкметників з часткою не разом і окремо та позначати відповідні
орфограми, з’ясовувати їх за допомогою орфографічних правил; формувати
загальнопізнавальні вміння правильно писати дієприкметники з вивченою
орфограмою; розвивати творчі вміння аналізувати, порівнювати, конструювати
мовні явища; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу
виховувати у школярів почуття прекрасного, повагу до природних надбань рідної
держави.
Внутрішньопредметні
зв’язки:
Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв, приказок, крилатих висловів, до
складу яких входять дієприкметники з не.
Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні дієприкметників.
Текст (риторичний аспект): створення текстів з уживанням дієприкметників.
Міжпредметні зв’язки: роль дієприкметників у розкритті задуму висловлювання
(література).
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний
момент
ІІ. Оголошення
епіграфа уроку і робота з ним
Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна,
Ніжний шепіт і зітхання — моя Україна…
В. Сосюра
ІІІ. Генералізація
знань семикласників з теми (відтворення
теоретичних відомостей, застосування яких буде потрібним на уроці)
Творче спостереження
з елементами аналізу
Ø
Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Яку нову інформацію ви
отримали, прочитавши цей текст? Дати відповідь на запитання, що в заголовку.
ЯКИЙ ЗАПОВІДНИК Є НАЙДАВНІШИМ?
Найдавнішим заповідником України вважається
Асканія-Нова. Історію його розпочато з 1828 року як великого вівчарського
господарства. А з 1874 року завдяки німецькому колоністу Ф. Фальц-Фейну воно
стає основою майбутнього заповідника. Всесвітньої слави Асканія-Нова набула
завдяки синові Фальц-Фейна Едварду Фрідріху. Саме ним у 1898 році оголошено
близько 500 га цілини «заповідними на вічні часи». А з 1921 року Асканія-Нова
стає державним заповідником. З 1984 року його включено до міжнародної мережі
біосферних заповідників. Площа заповідника — близько 11 тисяч гектарів.
Чудовий і дивний херсонський степ навесні. На
позеленілому килимі мерехтять і переливаються сріблясті хвилі ковили, серед
яких темніють острівці типчака. Наче коштовне каміння, спалахують у цьому
різнотрав’ї іриси, червоні й жовті тюльпани та безліч інших квітів. Уже давно
розорано таврійські степи. І тільки тут, в Асканії-Новій, збережено ділянку
заповідного цілинного степу з його рослинним і тваринним світом. Понад 800
видів тварин та 482 види рослин налічено в Асканії-Новій (З книги «Що? Як?
Чому?»).
Ø
З’ясувати лексичне значення виділеного слова.
Ø
Назвати використані в тексті дієприкметники та форми на -но, -то.
ІV. Ознайомлення
семикласників з темою, метою і завданнями уроку
V. Усвідомлення
теоретичного матеріалу в процесі виконання практичних завдань творчого
характеру
Розвиток комунікативних умінь
Ø Прочитати уривок тексту
вголос. Пригадати, з якого він твору. Визначити тему й основну думку. Які типи
мовлення поєднані в тексті? Зачитати порівняння. З якою метою автор використав
їх? Переказати текст стисло. Звернути увагу на слова, написані з великої
літери. Пояснити їх правопис.
По обидва береги Раставиці через усю Вербівку
стеляться сукупні городи та левади, не огороджені тинами. Один город
одділяється од другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом
в’ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе,
і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи
та густої осоки.
От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади.
Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходять до самої води.
Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то
кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, наче топольки. Між м’якими зеленими,
ніби оксамитовими, берегами в’ється гадюкою Раставиця, неначе передражнює
здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших. А там далі вона
повилася між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків
(І. Нечуй-Левицький).
Ø
Виписати дієприкметники і дібрати до них спільнокореневі антоніми. Скласти з ними речення. Пояснити написання не з
дієприкметниками.
Ø
Якими ви уявляєте кущі верболозу? Усно описати їх.
Колективне опрацювання теоретичного матеріалу на
основі таблиці
Ø
Розглянути таблицю і скласти зв’язну розповідь про вживання не з
дієприкметниками.
НЕ з дієприкметниками пишеться
Окремо
|
Разом
|
1.
Коли заперечення підсилюється протиставленням:
Навкруги
простяглися не збіднілі села, а багаті.
2.
Коли при дієприкметнику є пояснювальне слово: Він вдивлявся у зовсім не
зрозумілу задачу.
3.
Коли дієприкметник виступає присудком: Підлога не вимита, у хаті не прибрано
|
1. Коли дієприкметник без не не вживається: Вона
розуміла, які неоціненні історичні скарби зібрано її родиною.
2. Коли при дієприкметнику немає пояснювального
слова: У нашому місті знявся нестихаючий вітер
|
Ø
Навести власні приклади на кожне правило.
Вибіркове
письмо
Ø Прочитати речення. Виписати дієприкметники із залежними словами.
Пояснити орфограму в дієприкметниках.
1) Неосяжний простір, розквітчаний на початку травня,
коли на зеленому тлі спалахують численні біло-жовті острівці, що сповнюють
повітря тонкими ніжними пахощами, видається чудовою картиною, яка ніби вийшла
з-під пензля матінки-природи. 2) Місце розташування Центрального ботанічного
саду настільки чудове, що робить його несхожим на всі інші сади наших міст. 3)
Незвичайні рухомі зображення були відомі ще в давнину (З енциклопедії). 4) І
світиться на тому поверсі ліфт кришталевий, оправлений червоними дротами, і
хтось, нікому ще не знаний, у нім стоїть… (М.Воробйов). 5) На полях трава не
кошена (П.Воронько). 6) Попереду виднівся неподоланий осінній степ.
Ø
З’ясувати правопис виділених слів.
Самостійна робота
Ø
Прочитати вголос прислів’я і приказки. Пояснити їх значення.
1) Поле (не) міряне, вівці (не) лічені, пастух
рогатий. 2) Дівка заплетена, а хата (не) метена. 3) Вченому світ, а (не)
вченому тьма. 4) Під лежачий камінь вода (не) біжить. 5) Згаяного часу і конем
(не) доженеш. 6) Якщо бажаєш стати заможним, у праці будь (не) переможним.
Ø
Списати, розкриваючи дужки.
Ø
Пояснити написання не.
Ø
Скласти діалог з однокласником, використовуючи кілька прислів’їв і приказок.
Робота
з текстом із творчим завданням
Ø Прочитати виразно вірш. Які
думки викликають у вас рядки вірша Валентини Ткаченко?
РІДНА ЗЕМЛЯ
Ти даєш мені сонце погоже,
І повітря даєш, і снагу…
Не вславляти тебе я не можу
Отаку, як життя, дорогу.
Та коли б я була не людина,
А зелена береза була,
Я шуміла б про тебе в долині,
Твоя слава ще більше б росла.
І коли б солов’єм я співучим
У твоїх народилась лісах,
То про тебе велику й могучу,
Я навчила б співать небеса.
В. Ткаченко
Ø
Виписати дієслова й утворити від них дієприкметники з не. Пояснити їх правопис.
Ø
Продовжити тему прозовими рядками: Яким є для вас рідний край, яке значення він
для вас має?
Дослідження-пошук
Ø
Визначити, до якої частини мови належить слово і чи може частка не вживатися в
цьому разі окремо. Побудувати відповідь за зразком.
Зразок. Ненависний — прикметник, без не не вживається;
неполитий — дієприкметник, частка не може писатися окремо: Не политі мною квіти
зів’яли.
Нескорений, неорганізований, нездійсненний,
ненависний, недоторканий, нескінченний, неполитий, негайний, нетерплячий,
необдуманий, невидимий, неприступний, незадоволений, незвичайний,
незабудований.
VІ. Узагальнення та
систематизація знань з теми
Ø
Подумати і дати відповіді:
1. У яких випадках не з дієприкметниками пишеться
окремо?
2. Назвати правила написання не з дієприкметниками
разом.
3. Розказати про порядок розбору дієприкметника як
особливої форми дієслова.
VІІ. Підсумок уроку
VІІІ. Домашнє
завдання
1. Прочитати текст.
Спів яких пташок доводилося вам чути? Пригадати ситуацію й описати її письмово.
Дібрати якомога більше синонімів до виділеного слова.
Десь угорі тонко видзвонює жайворонок. Мелодійні,
ледве вловимі звуки тануть у гарячому мареві і народжуються знов. Вони
бентежать душу, кличуть її за собою. Мені здається, що я зараз злечу над землею
і, підхоплений тією чарівною піснею жайворонка, полину в безмежному просторі,
легкий, як пір’їнка (Д. Ткач).
2. Скласти
твір-мініатюру про красу рідного краю, використовуючи дієприкметники з часткою
не.
ТЕМА УРОКУ: Боротьба українського
козацтва з чужоземними загарбниками та відображення цих подій в українській
народній творчості. (слайд 1)
МЕТА УРОКУ: Використовуючи знання, набуті на
уроках української літератури, з’ясувати причини та наслідки морських походів
козаків, створити в уявленні учнів образ козака – захисника рідної землі;
розвивати творчу уяву учнів, уміння працювати з різноманітними джерелами,
складати зв’язну розповідь; виховувати почуття гордості за свій народ, його
героїчне минуле. (слайд 2)
ФОРМА УРОКУ: урок-дослідження (слайд
3)
ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань
ОБЛАДНАННЯ:
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І
ТЕРМІНИ: ясир,
гарем, яничари, каторга.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
Після цього уроку учні:
1. Знатимуть і вмітимуть пояснювати основні поняття і терміни уроку.
2. Знатимуть основні дати уроку та події, що з ними пов'язані.
3. Вмітимуть складати історичний портрет.
4. Володітимуть загальними тезами теми, що вивчається.
1. Знатимуть і вмітимуть пояснювати основні поняття і терміни уроку.
2. Знатимуть основні дати уроку та події, що з ними пов'язані.
3. Вмітимуть складати історичний портрет.
4. Володітимуть загальними тезами теми, що вивчається.
5.Характеризуватимуть
образи історичних осіб.
6. Висловлюватимуть
власні думки, судження.
7. Виразно читати та
коментувати прочитане.
ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ
УРОКУ: Чи можемо
ми стверджувати, що у ХУІ -ХУІІ ст. в
історії України та УНТ козаччина була символом свободи та мужності, плідного
поєднання воєнних звитяг та шанобливого ставлення до культури й освіти,
втіленням найкращих рис українського характеру?
ХІД
УРОКУ
1.
Організаційний момент
Учитель історії: На попередніх уроках ви
дізналися, що наприкінці ХУІ століття на історичній арені з’явилася нова сила –
українське козацтво. На початку уроку ми згадаємо значення поняття «козак» та
причини появи козацтва на українських землях. Надаємо слово нашим дослідникам.
(Слайд 4)
Українському козацтву належить найвидатніше
місце в історичному розвитку нашої держави. Протягом кількох століть воно
відігравало провідну роль в усіх сферах буття українського народу. Козацтво –
унікальне явище світової історії. З його появою більше п’яти століть тому, відбувається
заселення і відродження спустошених монгольським завоюванням українських
земель. Перша згадка про козаків у писемних джерелах датована 1489 р.
Учитель української літератури: Але до того, як з’явилися
писемні джерела, в усній народній
творчості вже були зразки творів про боротьбу нашого народу проти
нападників. Історичні пісні, думи стали
справжнім літописом життя українців. В основу кожної пісні покладено драматичну
ситуацію, що відбиває загальний характер певної епохи. Діти, вслухайтеся в слова пісні, її мелодію.
(Звучить запис пісні «Зажурилась
Україна»).
·
Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали пісню?
·
Про які часи йдеться в ній мова?
·
Хто протистоїть нападникам?
·
За жанром це ?
·
Який твір називається історичною піснею?
·
Який настрій переважає у творі: сумний, мінорний чи оптимістичний,
мажорний?
·
Визначте провідний мотив пісні.
(Слайд
5).
На вільних від панів просторах Придніпров’я
українські селяни рятувалися від закріпачення та іноземного ярма. Наприкінці
ХУІ ст. селяни-
втікачі
селилися у межах так званого Дикого Поля. Це були необжиті степи між Доном та
Дніпром. Це Поле, за твердженням сучасної дослідниці Н.Яковенко, покривало ледь
не п’яту частину сучасної України, охоплюючи південні райони сучасної
Черкаської та Вінницької областей, повністю – Кіровоградську, Дніпропетровську,
Миколаївську і Херсонську та частину Одеської та Запорізької областей. Ця
величезна за площею кількість земель не належала жодній державі. Тому міщани,
бояри, селяни створювали ватаги уходників -
професійних мисливців за степовим звіром, рибалок, бортників, добувачів
солі та селітри, які вирушали до Дикого Поля займатися степовими промислами
(мисливством, рибальством, бджільництвом).
На цих родючих і багатих на різноманітних
тварин, птахів землях та невичерпних рибних запасах річках втікачі та уходники
могли вільно працювати і розвивати власне господарство. У джерелах під назвою
«козаки» виступають охоронці південного прикордоння і уходники-промисловці.
Також термін «козак» вживався по відношенню до розбійників, які промишляли
грабунками на степовій дорозі. Вважають, що назва «козак»
перейшла до українців через татарських кочовиків. «Ходити
в козацтво» стало означати виходити в Поле на здобич – на пошуки козацького
хліба. Козацтво поступово повертає втрачені раніше землі, колонізує їх,
розширюючи межі розселення українського народу мирним шляхом, без завоювань
чужих територій.
(Слайд 6)
Причинами
формування козацтва стали:
•
Нездатність Речі Посполитої захистити українські землі від набігів татар.
•
В окремих випадках організаторська роль міщан, прикордонних землевласників
та урядовців.
•
Посилення соціального і релігійного гноблення, запровадження кріпацтва.
(Слайд 7)
Учитель української літератури: Про роль козацтва в українській
історії свідчать зразки народної творчості. Про волелюбність та потяг до
свободи, лицарські якості козака, сміливість, відвагу, самопожертву відважних
захисників країни співається у народних
піснях. Зразком такої пісні є твір «Ой Морозе, Морозенку».
(Учні читають напам’ять
пісню «Ой Морозе, Морозенку»)
·
Яким народний герой постає у цій пісні? Процитуйте.
·
Доведіть, що це історична пісня.
·
Відшукайте у тексті рядки про катування Морозенка ворогами. З якою метою,
на вашу думку , народ подає цю сцену?
·
Продовжте ланцюжок – «голова завзята», (сміливий, хоробрий, сильний,
ватажок, готовий на самопожертву…)
·
Отже, змальовуючи страшну смерть молодого козака, улюбленця народу, народ
захоплюється його відвагою, буйною волелюбною вдачею і за цим героєм вся
Вкраїна плаче.
(Слайди 8-11)
Учитель історії: На початку ХУІІ століття
українське козацтво набуває сили й відіграє роль важливого чинника не лише в
Річі Посполитій, а й на міжнародній арені. Козацтво стає основною перешкодою
для турецько-татарських набігів на українські землі, захищаючи їх і водночас
здійснюючи походи до татарських і турецьких володінь. Надаю слово дослідникам.
Виступ учнів, що
досліджували передумови морських походів козаків.
На початку
ХУІІ ст. татарські війська неодноразово з’являлися на
українських землях, «умиваючись, - за свідченням сучасника, - по лікоть у нашій
крові та спустошуючи все вогнем і мечем». На українських землях татари брали ясир,
захоплюючи чоловіків, жінок, дітей.
(Слайд 12) Тих, хто чинив опір,
убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Про ці події ми також
можемо дізнатися з усної народної творчості.
(Слайд 13) Українські дівчата та жінки
потрапляли до гаремів або ставали служницями.
Учитель української
літератури:
Діти, скажіть, будь ласка, з яким твором усної народної творчості ми знайомилися,
де розповідається про українку, яка потрапляє в турецьку неволю?
·
Так, це «Дума про Марусю Богуславку». Дайте ж визначення думи.
·
Хто ще є героями цієї думи?
·
Чому Маруся вирішила визволити козаків-невольників?
·
Що ми знаємо з народних переказів про Марусю Богуславку?
·
Зачитайте рядочки з думи, в яких говориться про те, що українка усвідомлює свою подальшу долю.
·
Яке ваше ставлення до образу Марусі? Як це розуміти: два «Я» Марусі?
·
Чи можна назвати дівчину-бранку Марусю Богуславку патріоткою?
(Слайд 14) Хлопчиків-підлітків забирали до
військових казарм, щоб виховати з них яничарів.
(Слайд 15) Чоловіків чекала виснажлива
праця на будівельних роботах, або вони доживали свій вік прикутими до весел
гребцями на турецьких каторгах. (Слайд
16)
•
Від кінця ХУІ ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорізькій Січі,
стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати воєнні походи до
Кримського ханства й причорноморських володінь Османської імперії. У ньому
стали вбачати захисника європейської
християнської цивілізації від наступу ісламського світу. (Слайд 17)
Виступ учнів, що досліджували організацію морських
походів козаків
(Слайд 18)
Чорне море у XVI – на початку XVIІ ст. перетворилось на
арену морських боїв між невеличкими козацькими човнами і великими кораблями
турецького флоту. Козацькі походи значно підривали воєнну міць турок. Подвиги
козаків на морі вражають своєю сміливістю, а їхні походи ретельністю
підготовки.
(Слайд 19) Для цих морських походів козаки
будували особливі човни ("чайки"), довжиною до 20 м, шириною від 3 до
4 м.
(Слайд 20) На цих човнах були встановлені
два керма: на кормі і на носі. На кожному з них була щогла, на якій у гарну
погоду і при зустрічному вітрі підіймались вітрила; у звичайний час
"чайки" пересувались за допомогою весел, для чого уздовж кожного
борту сиділи від 10 до 15 веслярів. До бортів були прив’язані зв’язки очерету,
які підтримували козацькі "чайки" на поверхні води навіть у тому
випадку, якщо вони наповнювались водою. Харчові запаси зберігались у бочках. В
далекий морський похід збиралось від 80 до 100 козацьких "чайок".
Кожен човен був обладнаний 4 чи 6 дрібнокаліберними гарматами (фальконетами) та
мав екіпаж близько 50-70 чоловік; кожний козак мав дві рушниці і шаблю. Така
ескадра являла собою грізну силу, тим паче, що козаки зазвичай нападали
раптово, не даваючи противнику можливості зосередити свої сили. (Слайд 21)
(На фоні слайду)
У морі розгорталися бої між козаками і турецькими флотиліями. Велике враження
на сучасників справило взяття у 1606 році козаками Варни – великої турецької
фортеці. Велике враження на сучасників справило взяття у 1606 році козаками
Варни – великої турецької фортеці. Після взяття Варни розлючений султан наказав
перегородити Дніпро біля о-ва Тавані залізним ланцюгом між фортецями
Кізи-Кермен (сучасна Каховка) та Іслам-Кермен (сучасний Берислав), щоб
перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було
залишено невеликий прохід, який прострілювався гарматами з мурів обох фортець.
Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи
поперед себе важкі дубові колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки
25-60 км волоком.У 1608 р. козаки хитрістю взяли і спалили Перекоп, у 1609 р.
вони напали на придунайські турецькі фортеці Ізмаїл і Кілію.
Поступово
висувались ватажки козацьких військових формувань. Деякі з них стали не тільки
відомими історичними особами, їх образи
увійшли до найкращих зразків української народної творчості. Недарма про
те, що керувати військом та козацьким
товариством було дано не кожному,
складено прислів’я: «До булави треба голови», «Без доброго командира
військо – отара». (Слайд 22)
Дмитро Байда-Вишневецький - військовий діяч, козацький
гетьман. Першозасновник Запорізької Січі. У 1563 р, під час походу проти татар
потрапив у полон. Того ж року був страчений в Стамбулі. В народних легендах він
виступає під іменем Байди.
Ось уже століття вчені-фольклористи марно доводять, що
вельми популярна і здавна любима всіма українська народна пісня про козака Байду
(«В Цареграді на риночку
Там п'є Байда мед-горілочку») аж ніяк не стосується відомого козацького проводиря, гетьмана, легендарного князя Дмитра Вишневецького. Але народ, котрий склав цю пісню, доніс її до нас, твердо вірить, що присвячена вона саме Байді-Вишневецькому, хоча реальне його життя і те, яке зображене в ній, не у всьому відповідають одне одному.
Там п'є Байда мед-горілочку») аж ніяк не стосується відомого козацького проводиря, гетьмана, легендарного князя Дмитра Вишневецького. Але народ, котрий склав цю пісню, доніс її до нас, твердо вірить, що присвячена вона саме Байді-Вишневецькому, хоча реальне його життя і те, яке зображене в ній, не у всьому відповідають одне одному.
Найбільшою і найславетнішою
експедицією був морський похід на Кафу в 1616 р., коли козацький флот під
командуванням гетьмана Петра Сагайдачного захопив і спалив цю фортецю.
За часів
Сагайдачного Кафа була найголовнішим невільницьким ринком регіону. До цього
міста татари звозили сотні тисяч невільників з України, Польщі, Московщини,
Литви, продавали їх купцям з різних країн. Навколо Кафи стояли міцні замки й
фортеці. Сагайдачний захопив Кафу, знищив увесь турецький гарнізон, який
нараховував 14 тисяч чоловік, визволив й забрав з собою тисячі невільників і,
набравши ще, як звичайно, багато скарбів і всілякого добра, повернувся на січ.
Перемога й визволення бранців відразу принесли Петру Сагайдачному славу та
ореол народного героя. Велика радість була по всій Україні й по сусідніх
землях, коли приїхали з Кафи батьки, сини й дочки, яких вже вважали мертвими.
Добра вість про Сагайдачного розійшлася по всьому світу, він став героєм
народних пісень.
Усім відома пісня «Ой на горі, та й женці жнуть». (Звучить фрагмент запису пісні). У цій народній пісні мова йде про похід
війська козацького полковника (який потім став гетьманом) Михайла Дорошенка та
гетьмана Петра Сагайдачного на Москву. Також Дорошенко організовував походи на
Крим і не заважав запорожцям тривожити Царгород (Стамбул) своїми морськими
експедиціями, наводячи скажений страх на турків. Французький посол у Царгороді
писав: «Поголоска про чотири козацькі човни на Чорнім морі лякає турків більше,
ніж вість про чуму». У битві під Хотином (1621 р.) вирішальну роль
у перемозі козацько-польського війська відіграли козаки під керівництвом П.
Сагайдачного. Річ Посполита, у тому числі Україна, були врятовані від
турецького поневолення. Був зупинений наступ Османської імперії на європейські
країни.
Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний
•
Захищав
інтереси українського народу
•
Привернув
увагу до козаків в Європі
•
Приєднався
до «Ліги міліції християнства» в 1618 році
•
Впорядкував
козацьке військо
•
Мав
власну військову тактику та стратегію
•
Прославився
вдалими морськими і сухопутними походами проти Османської Порти
•
Відіграв вирішальну роль в битві під Хотином
•
Успіхи запорожців цілком пов’язані з особистістю Сагайдачного. «Подібних
успіхів,- пише Дмитро Яворницький, - козаки до Сагайдачного та й після нього
ніколи на мали». Військо становило понад 50 тисяч козаків.
Просвітницька
діяльність гетьмана Петра Сагайдачного
•
Стояв біля витоків Київської братської школи;
•
Захищав і підтримував православну церкву;
•
Створив культурний осередок у Києві;
•
Опікувався церквами, монастирями, школами;
•
Заповів чималі кошти Київському і Київському братствам
Значення Хотинської війни
•
Розвіяний міф про непереможність турецької армії;
•
Українські й польські землі врятовані від подальшого
завоювання турками;
•
Активізація визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького
поневолення.
Учитель української літератури: У творах усної народної
творчості кошовий отаман Іван Сірко
прославився успішною боротьбою з турецько-татарськими нападниками. Послухаємо
повідомлення про Івана Сірка як історичну постать.
Виступ учня з повідомленням « Іван Сірко –
кошовий отаман Запорозького війська».
Іван Сірко – славетний отаман,
блискуче виграв десятки битв із турецькими і татарськими військами. 15 років
Сірко стояв на чолі Запорізької Січі, під його проводом козаки звільнили майже
100 тисяч бранців. Один із відомих походів – це похід у 1669 році на узбережжя
Чорного моря і захоплення турецького міста Очаків, з добре укріпленою фортецею.
Про Сірка складено багато легенд і переказів, зокрема про написання ним разом
із козаками зневажливого листа турецькому султанові. Художник Ілля Рєпін
створив на цей сюжет відому картину «Запорожці пишуть листа турецькому
султанові». Добре відома в народі пісня «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко».
Учитель української
літератури:
·
У якій народній пісні прославляється кошовий Сірко?
·
Чому його, кошового отамана, названо
простим козаком?
·
Які художні засоби є в пісні? Назвіть їх.
·
Який загальний настрій пісні?
·
Як названо козаків у творі? Зачитати.
·
Як закінчиться битва?
Учитель української
літератури:
Зараз послухаємо повідомлення учня.
Повідомлення учня: «Маруся Чурай –дівчина з
легенди»
.
Під час подорожі по Україні у ХУІІ ст. сирійський мандрівник Павло Алепський відразу
відмітив високу культуру народу: «…по всій Козацькій землі ми помітили прегарну
рису, що нас дуже здивувала: всі вони, за малими винятками, навіть їхні жінки і
доньки, вміють читати…». У Полтаві проживала одна з таких дівчат Мару́ся Чура́й (1625—1653) —
напівлегендарна українська народна
співачка та поетеса. Їй приписують авторство низки відомих у народі пісень.
Також відома як Маруся
Чураївна.
Про неї письмових свідчень не збереглося. Тільки
фольклорні джерела донесли скупі відомості про дочку козака, красуню і
співачку, що мала дивовижний голос і
косу до пояса. Про її трагічну долю сучасна українська поетеса Ліна
Костенко написала поему «Маруся Чурай».
Це дівчина не просто так, Маруся.
Це - голос наш. Це
– пісня. Це – душа.
Учитель української літератури: Марусі Чурай приписують ряд
пісень, що стали популярними. Діти, скажіть, будь ласка, як називається пісня
літературного походження, що стала народною? Так, це авторська пісня. І одна з
таких пісень – «Засвіт встали козаченьки».
Учні читають
напам’ять твір «Засвіт встали козаченьки».
·
Ця пісня була дуже популярною. Як ви думаєте, чому?
·
Який основний мотив звучить у ній?
·
Створіть «доміно» до образу Марусі Чурай (козачка, українка, піснярка,
дівчина з легенди, талановита, історична постать, дарує людям радість…)
Учитель історії:
Таким чином, з
вищесказаного можна зробити висновки, що основними рисами козацького
воєнно-морського мистецтва на той час були: по-перше,
рішучість і
активність дій, завдавання превентивних ударів з метою перехоплення ініціативи;
по-друге, висока маневреність та
мобільність; по-третє, швидка і
більш-менш точна оцінка та урахування реальних обставин; по-четверте, ретельна підготовка удару; по-п'яте, жорстка військова дисципліна, тверде і безперервне
управління особовим складом під час морських походів; шосте, раптовість; сьоме,
постійна висока підготовка до ведення бойових дій за будь-яких умов; восьме, вміння проводити бій незалежно
від кількості супротивника; дев'яте,
стійкий морально-психологічний стан запорожців. Все це актуально і сьогодні.
А
відомий турецький мандрівник і літописець Евлія Челебі, хоча й не був
прихильним до козаків, та все ж залишив найвідоміший вислів про них, який
облетів чи не кожну відому працю з вітчизняної історії: «Можна з певністю
сказати, що не знайти на землі людей сміливіших, які б так мало дбали про своє
життя і так мало боялися б смерті».
В історії України доба козаччини проявила себе
особливо яскраво. Протягом
XVI-XVIII ст. український народ витворив
свої національні збройні сили, воєнне мистецтво яких на суші і на морі добре
знане, було високо оцінено тогочасною Європою, привернуло увагу полководців
багатьох країн світу. І це не
дивно, бо українським козакам належить виняткова роль у західноєвропейській
історії. І, безперечно, високу ефективність і результативність мав їх флот. Даючи відсіч турецько-татарській
експансії, козацтво послаблювало могутність Османської імперії, яка розцінювала
боротьбу з ним як найважчу та найскладнішу зовнішньополітичну проблему. Воно
врятувало український народ від знищення, і не допустило, щоб Україна зникла з
карти світу, що мало всесвітньо-історичне значення. Козацтво, за твердженням
Євгена Маланюка, було органічно зв’язано з тілом нації, воно чуло під собою
грунт Батьківщини. Саме «країною козаків» називав Україну у творі «Опис
України» Гійом де Боплан.
Головне
завдання козацької педагогіки полягало в підготовці фізично загартованих,
здорових, мужніх воїнів – захисників рідного краю від чужоземного поневолення,
виховання українського національного характеру і світогляду. Запорозька Січ. За
висловом дослідниці козацтва О.Апанович, – це не тільки військове, а й
ідеологічне утворення. Тому велике значення
надавали на Січі не тільки фізичним, а й розумовим,
дипломатичним якостям, знанню грамоти та іноземних мов.
Козацька педагогіка – феноменальне
явище і складова української етнопедагогіки. Вона збереглася в усній народній
творчості, передаючи з покоління в покоління найкращі духовні цінності народу.
Козацька педагогіка акумулювала в собі
вироблені віками та випробувані часом
традиції виховання молоді.
За давньою
українською традицією, той, кого називають козаком, не обов’язково військова
людина. Він повинен бути насамперед «справжнім чоловіком». Мужнім, освіченим,
розумним, із високим почуттям власної гідності. А особливо цінувалися такі
якості як лицарство (готовність служити високій ідеї), громаді, ставати на
оборону слабких та зневажених. Інакше кажучи, козак – це ідеал, український
архетип чоловіка.
Учитель української
літератури:
Найщирішими порадниками своєї нації в горі і в радощах були мандрівні співці –
кобзарі. В Запорозькій Січі, і великих містах і маленьких містечках існували
кобзарські школи, братства. У козацькому середовищі кобзарі мали право на
великі почесті. Богдан Хмельницький грав на кобзі, Іван Мазепа мав власну
бандуру, Тарас Шевченко свою збірку назвав «Кобзар».
·
Діти, підтвердьте думку: «Шлях кобзарів – це шлях народу».
·
Послухаємо поезію «Козаки» у авторському виконанні. (Читає учень 8 класу
Романенко Ігор).
Учитель історії: В історії України доба козаччини
проявила себе особливо яскраво. Козацтво, за твердженням Євгена Маланюка, було
органічно зв’язане з тілом нації, воно чуло під собою грунт Батьківщини. Саме
«країною козаків» назвав Україну у своєму творі «Опис України» француз Гійом де
Боплан. Даючи відсіч турецько-татарській експансії, козацтво послаблювало
могутність Османської імперії, яка розцінювала боротьбу з ним як найважчу та
найскладнішу зовнішньополітичну боротьбу. Воно врятувало український народ від
знищення, і не допустило, щоб Україна зникла з карти світу, що мало
всесвітньо-історичне значення.
ІУ, Рефлексія.
Учні відповідають на проблемне питання, здають відповіді
модератору.
Учні здають вчителю зошити із заповненою протягом уроку
порівняльною таблицею.
Домашнє завдання: параграф 10, питання 12-14.
Комментариев нет:
Отправить комментарий